Щось всередині мене шепоче, але я не розумію, що,
Щось всередині мене говорить мені, але я не знаю, що робити.
Він такий високий, що не бачить мене,
Такий високий, що не помічає мене.

І так хочеться піднятися на дерево,
Так хочеться піднятися на дерево,
Щоб він мене помітив, щоб йому я сподобалась,
Щоб він поглянув на мене.

Раптом щось торкнеться тебе — це буду я.
Так тихо, що ти навіть не помітиш.
Раптом усе всередині стиснеться, ніби душа рветься,
А я лише трохи тебе торкнулася.

Як би я хотіла, щоб він тримав мене за руку,
Як би я хотіла, щоб він обійняв мене за талію.
Тримав мене за руку, обійняв мене за талію,
Торкнувся моїх колін — як би я цього хотіла.

Але він такий високий, що мене не помічає,
Високий, і його погляд ковзає повз.
Але коли він побачить... тоді вже...
Коли побачить...

І буде ніч у родючі дні,
Ніч у родючі дні.
Я стану рікою, щоб обмити тебе,
Слухати твій шепіт і берегти від усього.

І буде ніч у родючі дні,
Ніч у родючі дні.
Мої очі, як безкраї озера,
І я дивлюся на тебе.